Астрономія
Астрономія

Холодний коричневий карлик вперше зафіксували завдяки радіоспостереженню

За допомогою радіотелескопа Low-Frequency Array (LOFAR) астрономи зафіксували радіоджерело BDR J1750 + 3809. Подальші дослідження показали, що цей об’єкт є холодним метановим коричневим карликом, розташованим на відстані 212 світлових років від Землі. Відкриття демонструє, що низькочастотні радіоспостереження можна застосовувати для виявлення субзіркових об'єктів, які занадто холодні для інфрачервоних оглядів. Стаття про це надрукована у журналі The Astrophysical Journal Letters.

Що таке коричневі карлики?

Коричневі карлики — це субзіркові об’єкти, маси яких недостатньо, щоб стабільно запалювати водень. Їхній атмосферний склад подібний до складу газових гігантів, але маса набагато більша та може сягати до 80 мас Юпітера. Коричневі карлики демонструють оптичні полярні сяйва та пов'язане з ними полярне випромінювання. Чіткого розмежування між атмосферами і магнітосферами найменших холодних коричневих карликів і найбільших газових планет немає. Саме тому радіоспостереження найхолодніших з коричневих карликів допоможуть зрозуміти більше про магнітосферні властивості екзопланет, а також змоделювати їхні атмосфери.

Що зафіксували астрономи?

Зазвичай коричневих карликів знаходять за допомогою інфрачервоних оглядів неба, але цього разу дослідники спочатку виявили радіоджерело BDR J1750+3809, використовуючи радіотелескоп Low-Frequency Array (LOFAR). Подальші спостереження за допомогою ближньої інфрачервоної фотометрії та спектроскопії допомогли встановити, що BDR J1750+3809 відноситься до спектрального класу Т, тобто холодних коричневих карликів. Такі об’єкти характеризуються наявністю метану в їхній атмосфері через низькі температури поверхні, які сягають від декількох сотень до тисячі кельвінів. Для порівняння: температура поверхні Сонця становить близько 6000 кельвінів.

Дослідження показує, що астрономи можуть виявляти міжзоряні об'єкти, які занадто холодні для спостереження за допомогою інфрачервоних телескопів.