Дослідники відшукали застиглу в бурштині з М’янми гусінь віком 100 мільйонів років, про що вони пишуть у журналі Gondwana Research. Вона виявилася єдиною у крейдовому періоді, що мала шипи на спині, які, скоріше за все, використовувалися для захисту від птахів.
Joachim Haug
Що відомо про викопну гусінь?
Гусінь — це личинка ряду лускокрилих: метеликів та молей. Наразі вона широко розповсюджена та має значний вплив на сучасні екосистеми. А от скам’янілостей гусениць знайдено замало. Так, до цього часу було відомо лише чотири знахідки в бурштині крейдового періоду, що представляють найдавніші копалини цих личинок. Найдавніші гусениці були примітивними, вони не мали захисту.
Різноманітна будова тіла гусениць. Зліва внизу виділена будова тіла гусениць крейдового періоду та нова знайдена копалина. Joachim Haug, Carolin Haug
Що відшукали вчені?
Дослідники знайшли збережену в бурштині з М’янми викопну гусеницю. Бурштин, з якого походить знахідка, має вік 100 мільйонів років, тобто вона стала п’ятою копалиною гусені з крейдового періоду. Її тіло розділене на 12 сегментів, кожен з яких має щонайменше три пари шипів на верхній стороні. Вчені вважають, що гусінь використовувала їх для захисту від птахів, які еволюціонували до того часу. Подібна будова тіла сьогодні відома лише у гусениць групи молей-строкаток. Такі гусені зазвичай сплющені, пристосовані для поїдання листя, проте форма тіла у знайденої скам’янілості округла.
Таким чином, вже у крейдовому періоді гусениці розвивали цілий ряд форм. Також знахідка підтверджує ранню диверсифікацію метеликів та молей.