Гострочуба синиця поскубала шерсть живого ракуна

Американські біологи описали випадок вищипування гострочубою синицею шерсті для свого гнізда із тіла живого ракуна, або єнота-полоскуна. З'ясувалося, що явище добування птахами волосся від живих ссавців, назване клептотрихією, погано описане в науковій літературі, але добре відоме широкому загалу. Спостереження та огляд наукових праць на тему клептотрихії науковці оприлюднили в журналі Ecology.

Гострочуба синиця (Baeolophus bicolor). Dawn Huczek / Wikimedia Commons

Гострочуба синиця (Baeolophus bicolor). Dawn Huczek / Wikimedia Commons

Чому це важливо?

Велика кількість різних птахів при формуванні свого гнізда використовують не тільки рослинні матеріали, як-от гілочки, але й тваринні. Наприклад, нерідкісні випадки, коли ізоляцією та утеплювачем слугують шерсть або вовна тварин. Це допомагає укріпити гніздо, краще витримувати холодну погоду та, відповідно, підвищити виживаність потомства. Попри те, що про явище знають давно, достеменно невідомо, звідки птахи беруть шерсть. Заведено вважати, що вони добувають цінний матеріал для своїх гнізд із трупів тварин або ж збирають шерсть, яку тварини скинули під час линяння. Але багато людей також повідомляли, що бачили, як птах сідає на живу тварину та вищипує з неї потрібні їй волоски. Натомість у науковій літературі подібні реєстрації нечисленні, тому описане в свіжій роботі спостереження біологів з Університету Іллінойсу в Урбана-Шампейн має важливе значення в розширенні наших знань про поведінку птахів.

Що спостерігали вчені?

Минулого року науковці проводили щорічний весняний підрахунок птахів в одному з місцевих парків Іллінойсу. Раптом вони помітили гострочубу синицю (Baeolophus bicolor), яка літала над звичайним ракуном (Procyon lotor), що спав собі на дереві. Птах щоразу підлітав ближче до тварини, а хвилини через три взагалі сів на єнота та почав скубати з нього шерсть. При цьому сам звір, що своїми кігтями та зубами міг зашкодити гостю, здавався не надто потривоженим та ніяк не реагував протягом наступних трьох-чотирьох хвилин, під час яких синиця вищипала з нього понад двадцять пучків волосся. Вчені припустили, що він, мабуть, мертвий. Проте, коли наблизилися та оглянули його, впевнилися, що тварина жива і просто міцно спить.

Явище добування тваринами шерсті інших живих тварин науковці назвали клептотрихією (від грецьких «клепто» — красти + «трих» — волосся). Вони кажуть, що це перший науково задокументований випадок клептотрихії шерсті ракуна.

Чому птахи ризикували добувати матеріал таким чином?

Описане спостереження здивувало дослідників, вони почали шукати наукове обґрунтування такій пташиній поведінці, прагнучи з'ясувати, наскільки явище поширене та небезпечне для птахів. Однак пошук інформації обмежився усього дев'ятьма науковими роботами, у яких загалом описувалося одинадцять прикладів клептотрихії. Причому шість спостережень стосувалися саме гострочубої синиці, яка щипала волосся від чотирьох представників ссавців, одного разу навіть від людини. Решта випадків описували клептотрихію трьох видів медолюбів (Meliphagidae), які теж не цуралися людського волосся, рудокрилого моріо (Onychognathus morio) та американської ворони (Corvus brachyrhynchos).

Хоча це небагато інформації, пошук в інтернеті видав вченим аж 99 відео із клептотрихією Синицевих (Paridae) на ютубі. Це вказує на те, що явище може бути суттєво поширенішим, ніж про це можна судити із наукової літератури, і воно добре відоме широкій публіці. Цікаво, що в 93 відсотках випадків під прицілом камери були гострочубі синиці, які висмикували волосся із домашніх собак або людей. На інших відео птахи віддавали перевагу шерсті домашніх котів, ракунів та одного разу канадського голкошерста (Erethizon dorsatum).

Гострочуба синиця висмикує шерсть ракуна. Richard Converse / Youtube

Через недостатню вивченість клептотрихії поки що вченим важко сказати, чому птахи ризикують своїм добробутом, добуваючи матеріал із живих тварин, які іноді можуть становити для них смертельну загрозу. Відомо, що деякі птахи поміщають у свої гнізда скинуту шкіру змій та фекалії ссавців, щоб відлякати потенційних хижаків. Тому можливо, у цьому випадку мотив синиць теж подібний — запах ссавця у гнізді, принесений із шерстю, так само може відлякувати хижих тварин, як-от змій або інших птахів.