Медицина
Біологія
Медицина
Біологія

Гидливість захистила людей від інфекційних захворювань

Американські дослідники перевірили правдивість гіпотези про походження огиди як механізму уникання забрудненої патогенами їжі на індіанцях, що живуть у багатому на збудників хвороб середовищах. Дослід показує, що вищий рівень гидливості справді пов'язаний із нижчим ризиком захворювання інфекціями, зазначається у статті журналу Proceedings of the National Academy of Sciences, яка має з'явитися онлайн цього тижня.

Roger Brown / Pexels

Roger Brown / Pexels

Що в цьому нового?

Запах тухлих яєць та вигляд запліснявілого бутерброда майже в будь-кого викличуть типову реакцію, характерну огиді. На цю емоцію звернув увагу ще Чарльз Дарвін, який припустив, що огида, або відраза, закріпилася у наших предків, тому що спонукала уникати зіпсованої, багатої на патогени їжі. Це пояснення відтоді прийняли багато дослідників, і зараз гіпотеза щодо виникнення огиди є панівною. Проте досліджень, які би перевіряли, чи справді більша відраза до зіпсованих продуктів пов'язана з меншою кількістю та важкістю інфекцій, не вистачає. Найкраще провести подібні вивчення не у культурах людей з розвиненою санітарією, а в таких, що ведуть наближений до наших предків стиль життя. Тому вчені з університетів США дослідили походження огиди на індіанцях Еквадору з народу шуар.

Яким було дослідження?

Загалом до експериментів залучили 75 представників шуар віком від 5 до 59 років. Усі вони, згідно з опитуванням, жили в середовищах, де постійно стикаються з різними патогенами, наприклад, збудниками гельмінтозів чи туберкульозу. Однак за рівнем економічного розвитку вони все ж відрізнялися. Деякі учасники жили у відкритих хатинах із глиняною підлогою, а інші — у збудованих владою будинках з бетонною підлогою та мали відносно швидкий доступ до місцевих магазинів та медичних установ.

Усі піддослідні здали кров на аналізи, а також пройшли опитування на виявлення гидливості. У процесі їм необхідно було оцінити наскільки огидними вони вважають такі речі, як блювання інших людей, контакт із сирим м'ясом, личинки в їжі, гризуни в місці зберігання харчових продуктів тощо.

Які результати отримали вчені?

Очікувано, люди, чий рівень відрази оцінили як найвищий, мали найменше ознак інфекції, згідно з аналізами крові — вони мали низький рівень біомаркерів, що вказують на боротьбу організму зі збудниками хвороб. Вчені також з'ясували, що гидливість сильно залежить від середовища проживання. Індіанці, що живуть у брудніших умовах, де часто контактують з фекаліями тварин та забрудненою водою, були менш чутливими, ніж ті, хто живе у будинках з доступом до чистої води та магазинних продуктів. Ймовірно, що гидливість зростає в умовах, коли людина має більше можливостей уникнути взаємодії зі збудниками, та зменшується, коли контакту з патогенами не уникнути. Тож у такому разі йде оцінювання витрат та вигод від більшої чи меншою гидливості.

Таким чином, це дослідження підтверджує гіпотезу про походження огиди як механізму уникання джерела патогенів, і показує, що вона залежить від середовища проживання.