Міжнародна група науковців провела генетичне дослідження понад двохсот тисяч жінок, під час якого вчені виявили 290 генетичних варіантів, які частково визначають час настання менопаузи. Результати можуть допомогти у розробленні способів подовження фертильного віку жінок та аналізів на визначення ризику ранньої менопаузи, що сприятиме кращому плануванню народження дитини. Робота опублікована в журналі Nature.
Dr. Thomas Hannam / CBC
Навіщо подовжувати фертильність?
Менопаузою називають припинення у жінки менструацій унаслідок спинення овуляції, що унеможливлює подальшу вагітність. Це нормальний фізіологічний процес, який настає у середньому у віці 50 років. Однак насправді генетичні зміни в ооцитах, жіночих статевих клітинах, та спричинене цим зниження фертильності відбувається ще приблизно за десять років до настання самої менопаузи. Для сучасного суспільства, у якому середня тривалість життя вже давно не 50 років, тому народження дітей відтерміновують щоразу далі, це стає проблемою. Через це постає потреба у розробленні способів подовжити фертильний вік або ж передбачити час його завершення, щоб отримати більше свободи в плануванні сім'ї. Позаяк настання репродуктивного старіння частково обумовлено вродженими особливостями, міжнародна група науковців об'єднала свої сили, щоб виявити генетичні варіанти, які мають вплив на настання менопаузи.
Яким чином проводили дослідження репродуктивного старіння?
Вчені провели масштабне генетичне вивчення, у якому взяли участь 201 323 жінок, менопауза яких почалося в період між 40 та 60 роками. Усі вони мали європейське походження, щоб отримати більш точні результати стосовно впливу генетичних особливостей на фертильність. Учасниці надали зразки своїх ДНК для секвенування та заповнили опитувальники щодо здоров'я в рамках більшого дослідження UK Biobank, яке виявляє зв'язок між факторами генетики, довкілля та різними захворюваннями.
Що показав генетичний аналіз?
Вчені ідентифікували 290 регіонів у геномах жінок, які містять поширені генетичні варіації, пов'язані з часом настання менопаузи. Це у п'ять разів більше, ніж було відомо дотепер. Деякі з цих варіантів мають незначний вплив на час репродуктивного старіння, наприклад, 3,5 тижня, але ефект інших вираховувався у десятках тижнів, аж до 74 (це приблизно півтора року). Разом ці генетичні особливості визначали варіативність у часі настання менопаузи приблизно на 10-12 відсотків. Вони доповнюються способом життя, як-от наявністю шкідливих звичок, соціальними факторами та іншими. Таким чином, за результатами генетичного дослідження вчені змогли приблизно передбачити час настання менопаузи в жінок на основі особливостей їхнього геному. Хоча точність передбачення поки що лише трохи вища за те, яке зроблене на основі статусу тютюнопаління.
Найбільший ефект, схоже, мають варіанти гену CHEK1 та CHEK2. Але якщо CHEK1 допомагає виправляти помилки в ДНК статевих клітин, то CHEK2, навпаки, руйнує пошкоджені клітини. Тому жінки, у яких ген CHEK2 працює гірше або взагалі не працює, стикалися із менопаузою у середньому на 3,5 року пізніше за жінок із нормально робочим варіантом. Це підтвердилося і в дослідах на генномодифікованих мишах. У самок без робочого варіанту CHEK2 ооцити в яєчниках відмирали повільніше, ніж у тих, хто мав повноцінний CHEK2. А коли тварин обробили гонадотропіном, який використовують у людей для стимуляції овуляції, щоб відібрати більше клітин для штучного запліднення, то в результаті від них зібрали більшу кількість ооцитів.
Науковці припускають, що розроблення препаратів, які блокують експресію гену CHEK2, могло б допомогти отримати більше ооцитів від жінок. Це значно покращило б успішність штучного запліднення, особливо в жінок, близьких до менопаузи, хоча занепокоєність щодо запліднення пошкоджених клітин залишається. Іншим застосуванням результатів цієї роботи вбачають розроблення аналізу крові, який зможе вказати жінці на ризик ранньої менопаузи та втрати фертильності. Так вона зможе краще спланувати час народження дитини. Та перш ніж це стане можливим потрібно провести ще не одне дослідження.