Геном рогозуба виявився найбільшим серед тварин з відомих

Найбільший геном тварини серед відомих належить дводишній рибі рогозубові, зазначається в статті німецьких та австрійських вчених у журналі Nature. Він складається із 43 мільярдів пар основ, що приблизно в 14 разів більше, ніж у людському геномі.

Mitch Ames / Wikimedia Commons

Mitch Ames / Wikimedia Commons

Що це за риби?

Орієнтовно 380 мільйонів років тому перші риби почали вибиратися на сушу та згодом дали початок усім іншим наземним хребетним, навіть людям. Сучасні риби рогозуби (Neoceratodus forsteri) є одними з небагатьох живих нащадків тих “першовідкривачів” із групи Лопатеперих риб, які не сильно й змінилися з того часу. Вони незвичайні, оскільки мають одну легеню, що допомагає тваринам дихати атмосферним повітрям, їхні плавники схожі на ласти, а загалом за виглядом тварина нагадує і рибу, і трохи амфібію. Щоб дізнатися більше про цих тварин, вчені з Німеччини та Австрії повели секвенування їхнього геному.

Як це зробили?

Щоб прочитати ДНК довелося застосувати потужні комп'ютери. Утім, останні аналізували не повний геном одночасно, натомість обробляли невеликі фрагменти ДНК, отримані з багатьох копій геному, щоб могти врахувати помилки. Після того, як окремі фрагменти було секвеновано, вчені застосували алгоритми, щоб скласти з прочитаних частинок генетичного коду суцільний розшифрований геном риби.

Що дізналися нового?

Геном рогозуба виявився найбільшим із усіх дотепер відомих. Його ДНК складається із 43 мільярдів пар основ, що в 14 разів більше, ніж у людини. Це також робить його на 30 відсотків більшим за геном попереднього рекордсмена — аксолотля, що був секвенований ще у 2018 році цією ж групою вчених. Чимало генів рогозуба, з’ясувалося, подібні до таких у земноводних. Особливо ті, що стосуються розвитку легень, кінцівок, та нюху. Тож генетично вони також поділяють ознаки і риб, і амфібій.

Крім того, дослідження дало змогу пролити більше світла на одну з дискусійних тем серед науковців: хто еволюційно ближчий до наземних хребетних — дводишні, до яких належить і рогозуб, чи целеканти? Геномний аналіз каже, що еволюційна лінія целекантів розгалузилася раніше за дводишних, і останні все ж більш споріднені з наземними хребетними.