Біологія
Біологія

Генетичний аналіз вказав на походження забарвлення собак

Група дослідників проаналізувала геноми собак та вовків на предмет походження їхнього забарвлення. Дослідження показує, що деякі варіації, які відповідають за забарвлення хутра були присутні вже у ранніх собак та навіть у їхніх спільних із сучасними вовками предків, що жили понад два мільйони років тому. Про це йдеться у статті журналу Nature Ecology & Evolution.

Goochie Poochie Grooming / Pexels

Goochie Poochie Grooming / Pexels

Що спонукало вчених вивчати забарвлення собак?

Людська селекція протягом тисячоліть призвела до того, що зараз існує понад 450 загальновизнаних порід собак, і мабуть, не менше тих, що офіційно породами не названі. У наш час компаньйонів можна знайти на будь-який смак, обираючи поміж різними комбінаціями їхнього розміру та форми тіла, темпераменту, типу хутра та його кольору. Щодо останнього, то вважається, що різноманіття забарвлення собак теж є результатом багатьох років штучного добору. Однак серед численної кількості порід зустрічаються особливості, які притаманні великій кількості, як сучасних, так і історично давніх. Таким чином, є ймовірність, що вже при одомашненні собак чотирилапі були більш різноманітними, ніж це заведено вважати. Походженням забарвлення собак особливо зацікавилися вчені Каліфорнійського університету в Девісі, тому зібрали навколо себе таких же зацікавлених колег для пошуку відповідей.

Чим зайнялися науковці?

Вчені провели дослідження геному собак, щоб виявити, які генетичні варіанти відповідають за різне їх забарвлення. Для цього вони проаналізували генетичну інформацію кількох десятків собак та вовків із різною пігментацією, зокрема серед нині вимерлих груп тварин.

Що дізналися нового про собак?

Вовки та собаки можуть виробляти два типи пігментів волосяного покриву: чорний — еумеланін, та жовтий, який може давати рудий або білий колір, — феомеланін. Залежно від того, який пігмент, коли та які клітини продукують, визначається колір та малюнок шерсті собак. Керування виробленням пігментів є роботою гену ASIP. Досліди показали, що мутації у двох різних ділянках гену можуть призводити до утворення п'яти типів забарвлень: домінантного жовтого (dominant yellow), затіненого жовтого (shaded yellow), з «чорним сідлом» (black saddle), з чорною спиною (black back) та агуті (agouti), який характеризується чергуванням поперечних світлих та темних смуг у волосині.

П'ять типів забарвлень собак. Bannasch et al. / Nature Ecology and Evolution, 2021

П'ять типів забарвлень собак. Bannasch et al. / Nature Ecology and Evolution, 2021

Порівняння геномів сучасних собак та вовків показало, що експресія гена ASIP у них відбувається подібним чином. Отже, такою могла бути експресія і в їхнього спільного предка. Зокрема, комбінацію для прояву домінантного жовтого забарвлення виявили в арктичних вовків, які відділилися від сірих близько двох мільйонів років тому. Тож деякі типи пігментації собак не є результатом селекції, а були присутні у вовків ще до одомашнення (приблизно 30 тисяч років тому), а відповідно й появи самих собак. Вчені припускають, що світле хутро закріпилося природним добором, оскільки воно добре маскувало тварин, які жили в арктичних умовах під час зледеніння 1,5-2 мільйони років тому, і популяція яких згодом дала початок сучасним собакам та вовкам. Натомість генетичний варіант забарвлення з чорною спиною виявили в зразках віком 9 500 років, що теж вказує на різноманіття кольорів ще ранніх собак.