Галактичний інтернет на основі гравітаційного лінзування назвали можливим

Італійський астроном Клаудіо Макконе вирішив перевірити, чи можливо створити радіозв'язки між Сонячною системою та будь-яким майбутнім міжзоряним зондом чи позаземною цивілізацією, використовуючи гравітаційну лінзу Сонця у якості антени. Він оцінив пропускну здатність радіомостів між Сонцем та іншими зірками у різних регіонах галактики та дійшов висновку, що галактичний інтернет фізично можливий. Препринт статті доступний на сайті arXiv.org.

Гравітаційне лінзування. NASA, ESA / Wikimedia Commons

Гравітаційне лінзування. NASA, ESA / Wikimedia Commons

Яким може бути зв’язок за допомогою гравітаційного лінзування зірок?

Відповідно до загальної теорії відносності, усі зірки наділені потужним фокусуючим ефектом, який називається гравітаційним лінзуванням. Це означає, що електромагнітні хвилі віддаленого радіоджерела, які проходять поблизу зірки, відхиляються її гравітаційним полем і фокусуються на її протилежній стороні. Мінімальна фокусна відстань для Сонця становить близько 550 астрономічних одиниць, тобто 3,171 світлових днів. Саме на цю відстань від нашої зірки має відлетіти космічний апарат, щоб отримати збільшені зображення джерел, розташованих по інший бік Сонця. Крім того, усі точки на прямій поза цією точкою також можуть слугувати фокусами. Італійський дослідник Клаудіо Макконе у 2009 році описав можливу місію з дослідження гравітаційного лінзування Сонця, яку він назвав FOCAL.

Посилення радіосигналу за допомогою гравітаційного лінзування. Claudio Maccone

Посилення радіосигналу за допомогою гравітаційного лінзування. Claudio Maccone

Астроном також математично описав так звані радіомости, створені гравітаційною лінзою Сонця та будь-якої сусідньої зірки, як-от Альфа Центавра А, зірка Барнарда або Сіріус. Якщо встановити апарати місії FOCAL на відстані принаймні 550 астрономічних одиниць від Сонця у напрямку, протилежному обраній зірці, а гіпотетична позаземна цивілізація встановить подібний апарат на мінімальній фокусній відстані своєї зірки у напрямку, протилежному Сонцю, можна отримати систему комунікації.

Що досліджував вчений?

Клаудіо Макконе вирішив вивчити коефіцієнт бітових помилок (відношення кількості помилкових бітів інформації до їхнього загального переданого числа) на міжзоряних відстанях з використанням та без використання ефекту гравітаційного лінзування Сонця. Для цього вчений аналізував радіомости між Сонцем та іншими зірками, зокрема Альфою Центравра, зіркою Барнарда, Сіріусом, будь-якою сонцеподібною зіркою з балджа Чумацького Шляху та сонцеподібною зіркою, розташованою всередині галактики Андромеда.

Що показали результати?

Дослідник робить висновок, що галактичний Інтернет, тобто мережа комунікацій всередині Чумацького Шляху, створена за допомогою гравітаційних лінз зірок, є фізично можливим. Ємність каналу для кожного радіомоста між будь-якою парою зірок має свою верхню фізичну межу та може становити кілька кілобіт на секунду — це порівняно зі швидкістю при використанні старих модемів. Проте наразі такий засіб комунікації недоступний для людства, адже для цього необхідно досягти більшої відстані від Сонця, ніж можливо для будь-якого із апаратів. Навіть «Вояджери» ще не досягли і половини цієї відстані.

Нещодавно для пошуку позаземного інтелекту запропонували використовувати теорію ігор. Крім того, вчені не змогли зафіксувати позаземні технології у 10 мільйонах найближчих зоряних систем. Про те, чому ми досі не знайшли жодних слідів іншопланетян, читайте у нашому матеріалі «Де всі вони є?»

астрономічних одиниць
Одна астрономічна одиниця дорівнює середній відстані між Землею та Сонцем