Розмір очей птахів, а отже і якість їхнього зору, тісно пов’язані із тим, яку роль у гніздовому паразитизмі — паразита чи жертви — займає птах, і цей фактор став вирішальним в еволюції розміру очей. До такого висновку прийшли орнітологи, які опублікували дослідження про це у Biology Letters.
Горихвістка годує пташеня зозулі. Tomas Grim
Чому зір птахів цікавить вчених?
Очі птахів цікаві вченим тим, що значно чутливіші за очі ссавців. У птахів більше типів світлочутливих клітин в очах і вони бачать ультрафіолетовий колір. Тим більш цікаво, із якими еволюійними процесами пов’язаний той факт, що очі різних птахів мають різний відносний розмір. Дослідники із Університету Ілінойсу припустили, що різний розмір очей може пояснюватися коеволюцією у парах птахів, одні з яких підкидають свої яйця у гнізда інших, а другі є жертвою таких підкидань. Вони припустили, що жертви підкидань повинні мати значно гірший зір, щоб гніздовий паразит міг їх обдурити. При цьому птахи, що прагнуть все ж не стати жертвою паразита, еволюціонують у птахів із значно більшим розміром очей. Більші очі забезпечують гостріший зір і таким чином дають змогу швидко розпізнати у гнізді підкинуті яйця, щоб позбутися їх.
Як проводили дослідження?
В основі дослідження лежала неопублікована робота ще 1970-х років, у якій автор виміряв розмір очей аж чотири тисячі різних видів птахів. Вона спонукала дослідників пов’язати ці вимірювання із даними про гніздову поведінку птахів. Усього для дослідження було обрано 2777 видів птахів, із яких 42 підкидали свої яйця у гнізда інших видів, 750 були жертвами такої поведінки, а решта не мала до цього жодного стосунку
Варто зазначити, що зазвичай паразити обирають для підкидання яєць пташок меншого за них розміру, і це може бути фактором, який міг внести у дослідження викривлення. Адже у більших пташок і очі більші, але з еволюційною пристосованістю зору це ніяк не пов’язано. Тому використовувалися два параметри: абсолютний і відносний розмір очей.
Також дослідники зробили поправку на те, що збільшення відносного розміру очей було пов’язано не з гніздовою поведінкою птахів, а із загальними тенденціями, що спостерігаються у їхній еволюційній лінії. Для цього вони проаналізували близько 100 можливих філогенетичних дерев птахів. Додатково при аналізі підкидання яєць враховувалося, чи мімікрують яйця паразитів за своїм кольором та формою під яйця жертв, або відрізняються від них.
Що показало дослідження?
У 84 відсотках ситуацій «паразит-жертва», розмір очей птахів, що підкидали свої яйця, був більшим, ніж у самих жертв. При цьому із тим, до якого сімейства належали птахи, кореляції практично не було, що і не дивно з огляду на те, що гніздовий паразитизм виник незалежно мінімум у семи різних філогенетичних лініях. При цьому цікава картина спостерігалася при аналізі того, як часто жертви все ж викидають яйця паразитів з гнізда. У тому випадку, коли яйця паразита не маскувалися під яйця жертви, спостерігалася пряма залежність між абсолютним розміром очей жертви і частотою викидань, а ось у випадку мімікрії такої кореляції не спостерігалося.
Також було встановлено, що пташки, які стають жертвами підкидання яєць, мають менший розмір очей, ніж ті, у гнізда яких чужі яйця ніколи не підкидаються. При цьому меншим є не тільки абсолютний, але і відносний розмір очей, що свідчить про те, що паразити обирають собі у якості жертв не просто менших за розміром птахів, але цілеспрямовано шукають собі жертв із меншими очима, а отже, і гіршим зором. Усе це, на думку авторів статті, свідчить про те, що гніздові паразити та жертви підкидання яєць мають розмір очей, який визначається їхньою коеволюцією.