Археологія
Археологія

Древні мая будували з вулканічного матеріалу невдовзі після виверження

Американські дослідники встановили, що вже через 5-30 років після масштабного виверження вулкану в Мезоамериці, яке сталося в шостому столітті, зруйнована територія була повторно заселена й забудована. На це вказує археологічне та радіовуглецеве дослідження будівлі, яку звели древні мая із вулканічних матеріалів невдовзі після виверження, ймовірно, з релігійною метою. Дослідження опубліковане в журналі Antiquity.

Що це за виверження?

Виверження Тьєрра Бланка Ховен (Tierra Blanca Joven eruption) біля сучасного Сальвадору, що відбулося орієнтовно в 539 році стало найбільшим виверженням вулкану в Центральній Америці за останні десять тисяч років. Маючи індекс вулканічної експлозивності, що дорівнює шести, виверження також є одним із найбільших зареєстрованих в історії Землі, і спричинило глобальне похолодання в Північній півкулі протягом шостого століття. На той час регіон теперішнього Сальвадору був заселений народами мая, але історики все ще не дійшли згоди стосовно того, як позначилася на них катастрофа. Хоча вулканологічні, геологічні та радіовуглецеві дослідження багато чого розкрили про особливості виверження вулкану за останні роки, археологічні дані, які б розповіли про популяцію того часу суттєво не поповнилися. Це спонукало науковців Університету Колорадо в Боулдері провести власні дослідження.

Як вивчали вплив вулкану на життя древніх мая?

Вчені організували розкопки в долині Запотітан, що поблизу столиці Сальвадора і за 40 кілометрів від колишнього вулкана. Древнє поселення, що населяло територію приблизно з 1 000 року до нашої ери до 1 200 року нашої ери, могло застати виверження Тьєрра Бланка Ховен. У такому разі воно мало стикнутися з руйнівними наслідками вулкану, що й спробували дослідити науковці.

Про колишніх жителів в долині зараз свідчать численні прямокутні насипи, зокрема там розташовується структура Кампана — древня пірамідальна споруда. Археологи встановили, що розміри платформи споруди складають 85 на 65 метрів з висотою 7 метрів, а сама піраміда має в основі 35 на 40 метрів і у висоту сягає 13 метрів. Оскільки наразі мало що відомо про те, коли і як були зведені будівлі, вчені взялися ретельно дослідити структуру Кампана під час розкопок, зокрема провести її радіовуглецеве датування.

Що відкопали й з'ясували?

Платформа структури Кампана будувалася з чотирма терасами у середньому по 1,5 метра у висоту і 1-1,4 метра в ширину. На західній стороні будівлі розташовувалися сходи, шириною 16 метрів. У процесі розкопок споруди фахівці також відкопали вісім шарів будівельного матеріалу з тефри — речовин, які виділяються при виверженні вулкану. При цьому один шар білої, попільної тефри мав дуже невелику кількість домішків інших матеріалів, що вказує на її навмисне відділення й очищення будівельниками.

Структура Кампана під час розкопок. A. Ichikawa / Antiquity, 2021

Структура Кампана під час розкопок. A. Ichikawa / Antiquity, 2021

Радіовуглецеве датування показало, що споруда була зведена орієнтовно в 545-570 роках. Це означає, що її почали будувати вже за кілька десятиліть після великого виверження. Можливо, структура Кампана була першою громадською будівлею в долині після катастрофи. Науковці припускають, що білу тефру при будівництві використали не випадково, а з релігійною метою, зважаючи на те, що вулкани в народів Мезоамерики сприймалися священними.

Таким чином, попри те, що виверження зруйнувало значну частину заселених територій, люди все ж швидко повернулися до них. Утім, не виключено, що землі повторно заселили вже чужоземці, а не нащадки популяції, що жила там до виверження.