Археологія
Археологія

ДНК-аналіз розкрив значне генетичне різноманіття вікінгів

Масштабне генетичне дослідження показало, що вікінги були зовсім не такою однорідною групою людей, як це вважають. Аналіз ДНК решток людей із поховань вікінгів виявив, що ці люди часто мали коріння за межами Скандинавії, а інколи й взагалі не були скандинавами. Дослідження, оприлюднене у журналі Nature, також розкрило нові дані щодо напрямків, куди мандрували давні вікінги.

Стереотип про вікінгів

Вікінгів звикли вважати хоробрими скандинавськими воїнами-мореходцями, високими та синьоокими блондинами, які на своїх швидких дракарах наводили жах на прибережні міста Європи. Однак недавнє генетичне дослідження міжнародної групи науковців показало, що це не більше ніж міф і вікінги - це радше опис професії, а не окремий етнос.

Як це дослідили?

Науковці розшифрували геном 442 чоловіків, жінок та дітей, чиї рештки знайшли у похованнях вікінгів в Гренландії, Україні, Великобританії, Скандинавії, Польщі та Росії. Додатково вчені проаналізували дані про 1 118 осіб, що жили в минулому, та 3 855 сучасних людей.

Ким були вікінги?

Дослідження вказує, що вікінги були зовсім не однорідною групою людей. Зокрема, це стосується їхньої зовнішності. Наприклад, серед них частіше зустрічалися темноволосі особи, ніж серед сучасних скандинавів. У похованні вікінгів у Великобританії вчені взагалі не знайшли ДНК скандинавів, а деякі поховані в Скандинавії мали ірландських та шотландських батьків. Крім того, декілька особин, яких поховали за традиціями вікінгів, виявилися саамами - корінним народом, генетично ближчим до східних азійців та сибіряків, ніж до європейців. На основі отриманих результатів вчені висновують, що словом “вікінг” принаймні в деяких групах у давнину позначали рід занять, а не походження.

Куди вони мандрували?

Генетичний аналіз дав змогу науковцям відстежити шляхи переміщення давніх вікінгів та їхнє походження. Вони з’ясували, що вікінги Швеції частіше плавали до Балтики, Польщі та річками України й Росії, а вікінги Данії більше навідувалися до Англії. Норвежці, зі свого боку, уподобали Північний Атлантичний океан, де колонізували Ірландію, Ісландію та Гренландію.

Хоча вчені знайшли мало свідчень про генетичне змішування різних народів, деякі прибережні міста були “гарячими точками” щодо генетичного різноманіття. Одна з них розташовувалася на території сучасної Данії, дві інші - на островах Готланд та Еланд, що зараз є шведськими.

Геном сучасних людей все ще зберігає спадщину давніх вікінгів. Так, їхню ДНК мають приблизно 6 відсотків британців, 5 відсотків поляків, 10 відсотків шведів та 12-15 відсотків норвежців.