Біологія
Біологія

Частку великої здобичі в дієті бразильських сигарних акул переоцінили

Група американських дослідників уточнила раціон бразильських сигарних акул. Всупереч попереднім даним, великі приповерхневі тварини, як-от ссавці та великі акули, не є головною здобиччю цих риб, які натомість живляться переважно дрібними тваринами або подібного до них розміру. Про це зазначається у статті журналу Scientific Reports.

Бразильська сигарна акула покидає шестизяброву акулу після того, як відкусила від неї шматок тіла. Pally /Alamy

Бразильська сигарна акула покидає шестизяброву акулу після того, як відкусила від неї шматок тіла. Pally /Alamy

Що це за акула?

Бразильська сигарна акула (Isistius brasiliensis) — це відносно невелика акула, довжина тіла якої сягає до 50-55 сантиметрів. Вона поширена в тропічних та субтропічних водах по всьому світу, де населяє різні глибини: від приповерхневих шарів до глибин у 1 500 метрів. Всупереч своїй поширеності, наразі про біологію та екологію цієї риби відомо небагато. Зокрема, не зрозуміло, як живиться бразильська сигарна акула. Вона має характерний округлий рот із численними трикутними зубами, що дає їй змогу відкушувати шматки тканин від більшої за них здобичі. Власне, сліди від укусів цих сигарних акул не рідко знаходили на дельфінах, черепахах, китах, білих акулах та навіть людях. Це наштовхнуло біологів на думку, що сигарні акули звикли паразитувати на більших за них тваринах. Однак оскільки харчування цих риб достеменно не вивчене, то об'єднання науковців із низки дослідницьких установ США вирішили внести у це питання більше ясності.

Дитинча морського слона зі слідами укусів бразильської сигарної акули. PMMC

Дитинча морського слона зі слідами укусів бразильської сигарної акули. PMMC

Як вивчали дієту сигарних акул?

Дослідники проаналізували вміст травної системи чотирнадцяти бразильських сигарних акул, яких відловили в центральній частині Тихого океану поблизу Гаваїв. Оскільки шлунки цих риб зазвичай порожні, вчені звернули увагу на біохімічні сліди здобичі у тілах акул. Вони провели аналіз ізотопів та жирних кислот, за яким можна встановити походження їжі, а також аналіз ДНК, що залишилися після перебування у травній системі риби інших тварин.

Такий комбінований підхід дав змогу ідентифікувати тварин, які побували в шлунку бразильських сигарних акул, у тому числі таких, яких раніше не розглядали як здобич досліджуваних риб.

Чим же живляться бразильські сигарні акули?

Як, з'ясувалося, ці акули хапають майже всіх, хто їм трапиться. Проте великі водні тварини, як згадані вище кити та дельфіни, виявилися не головним джерелом поживи для сигарних акул та складають лише близько 10 відсотків раціону. А найбільша частка припадає на здобич дрібного (до 20 сантиметрів) та середнього розміру (як у самих сигарних акул).

Щоправда, науковці виявили певну неоднорідність у тому, якій їжі віддають перевагу риби. Так, більші за розміром сигарні акули частіше живляться поблизу поверхні води, чіпляючись до великих риб та морських ссавців. Водночас найменші акули схильні більше перебувати на глибині та живитися дрібною рибою, головоногими та ракоподібними. Автори припускають, що бразильські сигарні акули не підіймаються у верхні шари води, поки не досягнуть певної величини, що дасть їм змогу швидше плавати та наздоганяти велику здобич. Але оскільки за розмноженням та дитинчатами цих тварин ніколи не спостерігали, то сказати напевно наразі неможливо.

Дослідники зазначають, що через широкі харчові вподобання бразильських сигарних акул ці риби відіграють важливу роль у підтриманні трофічних мереж морських екосистем. Утім, результати цієї роботи стосуються лише акул окремого регіону, тому все ще невідомо, які особливості харчування у їхніх родичів в інших кутках світу.