Психологія
Психологія

Брехуни несвідомо повторили рухи співрозмовників

Коли людина говорить неправду, то може неусвідомлено імітувати рухи та поведінку свого слухача, припускають нідерландські науковці. Їхнє дослідження може допомогти розробити нові тести для виявлення брехунів. Результати опубліковані у журналі Royal Society Open Science.

GIPHY

GIPHY

Як ми брешемо?

Навіть діти знають, що брехати погано. Але якщо бути відвертими, то час від часу всі ми обманюємо. Брехня може бути різного масштабу та сказана з різними мотивами, але її завжди супроводжує одна постійна — ми не хочемо, щоб наш обман розкрили. Під час брехні ми змінюємо свою поведінку. Ми намагаємося поводитися так, як нам здається поводиться людина, що каже правду. Але часто саме завдяки цьому нас і викривають. А дослідження, проведене науковцями з Університету Еразма в Роттердамі, вказує на новий спосіб виявлення брехунів.

Що за дослідження?

До експериментів залучили 49 студентів університетів, які погодилися розв’язати нескладну головоломку. Для виконання завдання учасникам давали всього п’ять хвилин. Проте насправді головоломка була не з простих, а відведений час для її розв’язання мало кому може виявитися достатнім. При цьому один з науковців удав, наче випадково забув підказку до розв’язання завдання у кімнаті для експерименту, де сиділи піддослідні. За задумом, це мало спонукати студентів до махлювання. Але науковець просив їх не розповідати своєму керівнику про “забуту” підказку через можливі професійні наслідки для нього.

Згодом учасників просили провести співбесіду одне з одним про виконання завдання, під час якого студенти, очевидно, брехали про те, як вони розгадали головоломку. У цей час розмова записувалася на відеокамеру, а на голові, грудях, та зап’ястях піддослідних акселерометри реєстрували їхні рухи.

Що особливого помітили?

Коли учасники говорили неправду, рухи їхнього тіла зазвичай повторювали рухи людини, що ставила питання. Тобто брехуни несвідомо намагалися імітувати поведінку співрозмовника, якого обманюють. У разі, коли студент казав правду, він рухався своєю особливою манерою.

На думку дослідників, це можна пояснити так. Обман вимагає більшої концентрації уваги, ніж звичайна чесна розмова. Брехуни несвідомо можуть перемикатися на імітацію поведінки своїх слухачів, оскільки це вимагає меншого зосередження та думання, ніж прояв власної мови тіла. Такі рухи при когнітивному перевантаженні не завжди добре помітні для неозброєного ока, однак акселерометри їх вловлюють.

Звісно, вчені погоджуються, що акселерометри на чотирьох частинах тіла надають не найточнішу інформацію, і що майбутні дослідження із захопленням рухів усього тіла можуть дати краще розуміння явища. До того ж не можна однозначно виключати, що це слухачі повторюють рухи за співрозмовниками, які їх обманюють.