Біологія
Біологія

Близькосмертні переживання пояснили захисною реакцією

Данські та бельгійські вчені запропонували пояснення близькосмертним переживанням людей з точки зору еволюції. Вони дійшли висновку, що ці переживання можуть бути захисним механізмом, що походить від танатозу — імітації смерті, яка властива тваринам при зустрічі з хижаками — який у людей трансформувався із відносно стереотипної реакції у більш витончені переживання. Своїми думками та результатами дослідження вчені поділилися у журналі Brain Communications.

Фрагмент картини Ієроніма Босха «Візії з того світу: Вознесіння обраних»

Фрагмент картини Ієроніма Босха «Візії з того світу: Вознесіння обраних»

Які це близькосмертні переживання?

Близькосмертними називають переживання, які можуть ставатися з людиною під час загрозливих ситуацій, коли організм перебуває на межі життя та смерті, наприклад, під час клінічної смерті. У таких випадках люди після того, як отямилися, повідомляють про дивний досвід, який стався з ними за час критичного для життя періоду. Часто мова йде про бачення тунелю зі світлом у його кінці, іноді пацієнти кажуть, що перед їхніми очима пролітали епізоди із життя або ж вони бачили себе та лікарів у палаті наче звисока, також деякі люди запевняють, що під час близькосмертних переживань бачилися зі своїми померлими родичами або відчували стан ейфорії та спокою. Цей феномен відомий у всіх суспільствах світу, і через цю універсальність деякі вчені припускають, що він може мати якесь біологічне походження та значення. Науковці Копенгагенського та Льєзького університетів перевірили, чи можуть близькосмертні переживання відгравати захисну функцію для організму.

У чому полягає ідея вчених?

Автори у своїй статті порівнюють близькосмертні переживання з танатозом. Це поведінкова реакція на небезпеку в багатьох тварин, що полягає в імітації своєї смерті. Іноді це дає змогу уникнути вбивства хижаком, оскільки той інстинктивно уникає мертвечини. На думку науковців, близькосмертний досвід може походити від танатозу, який є еволюційно древнім пристосуванням. Суть у тому, що ці переживання під час загрозливих для життя ситуацій тимчасово знерухомлюють людину та можуть допомогти пережити небезпечні ситуації, зокрема вберегти психіку від травматичних наслідків.

Тож вчені проаналізували 32 раніше опубліковані наукові праці, пов'язані з танатозом у різних груп тварин — від комах, плазунів та птахів до ссавців, включно з людиною, щоб показати універсальність явища. Також вони вивчили свідчення 632 людей, які повідомляли про переживання близькосмертного досвіду. Так вони прагнули з'ясувати, чи стикалися ці люди із загрозою, яка мала ознаки хижацтва, наприклад, наближення автомобіля або справжній напад хижої тварини.

Що з'ясували вчені?

86 відсотків повідомлень близькосмертних переживань стосувалися ситуацій, що не пов'язані з хижацтвом, як-от під час хірургічних втручань або серцевого нападу. Решта 14 відсотків асоціювалися із хижаком у ролі людини, наприклад, ґвалтівника або озброєних грабіжників чи терористів, а також «сучасних хижаків», представлених, наприклад, транспортними засобами в автокатастрофах. Також вчені неодноразово стикалися із інформацією про людей, які імітували смерть подібно до танатозу в тварин: навмисне, щоб врятуватися від смерті, зокрема під час масових убивств, або несвідомо під час сексуального насильства.

Отже, люди в ситуаціях, коли їм загрожує стати жертвою будь-якого хижацтва можуть переживати як танатоз, так і близькосмертний досвід. Вчені вважають, що їхня робота свідчить на користь гіпотези про походження близькосмертних переживань від еволюційно давнішого та стереотипного танатозу. Цьому могли посприяти більш розвинені когнітивні здібності та наявність мови, яка дала змогу ділитися своїми переживаннями в значних деталях з іншими. Вчені також вважають, що за цими явищами стоїть подібна мозкова активність. Проте це перше подібна робота, тому необхідно провести більше досліджень, щоб з'ясувати природу танатозу та близькосмертних переживань.