Безпечна подорож крізь кротовину виявилася можливою

Karthikeyan KC / Flickr

Karthikeyan KC / Flickr

Фізики проаналізували теоретичний спосіб, який дозволить безпечно подорожувати крізь кротовину — гіпотетичний тунель, який з'єднує віддалені області Всесвіту. Для цього необхідний додатковий вимір простору-часу. Втім, цей спосіб не означає, що такі кротовини дійсно існують, та не гарантує абсолютної безпеки для мандрівників крізь них. Відповідна стаття доступна на сайті препринтів arXiv.org.

Що таке кротовина?

Кротовини, або червоточини — це гіпотетичні тунелі між віддаленими областями простору-часу. Їх дозволяють закони фізики. Втім, якщо вони дійсно існують, то скоріш за все або закриваються, коли щось потрапляє всередину, або надзвичайно малі та нестабільні. Кротовини, через які можна подорожувати, є елементом науково-фантастичної літератури. У класичній загальній теорії відносності вони заборонені, адже для їхнього існування необхідна нульова енергія. Цікаво, що квантова теорія їх дозволяє, але за однієї умови: час, необхідний для проходження через червоточину, має бути більше часу, ніж потрібно для подорожі між її кінцями ззовні. Якщо б кротовини, через які можна подорожувати, дійсно існували, то з їхньою допомогою можна було б переміщуватися у часі чи на великі відстані з надсвітловою швидкістю.

Про що дізналися вчені?

Американські вчені з’ясували умови, за яких прохідна червоточина може існувати, дотримуючись усіх законів фізики. Існування п’ятого, додаткового виміру (окрім трьох просторових та одного часового), дозволило б мати велику кількість квантових полів. Коливання в цих квантових полях можуть виробляти негативну енергію, яка утримає кротовину від руйнування. Якщо це дійсно можливо, то достатньо розвинута цивілізація могла б створити таку структуру.

Що станеться, якщо потрапити в таку кротовину?

Для того, щоб бути фізично можливою, подорож крізь кротовину у віддалене місце зайняла б більше часу, ніж політ туди прямо через космос зі швидкістю світла. Однак через наслідки загальної теорії відносності для людини всередині кротовини час проходив би по-іншому. З точки зору цієї людини мине усього секунда, тоді як для спостерігача за межами кротовини пройдуть десятки тисяч років. При падінні крізь кротовину людина поступово розігналася б до надзвичайно високих швидкостей, а потім знову сповільнилися б, перш ніж вийти назовні. за відчуттями це було б схоже на вільне падіння.

Однак існує небезпека. Усе, що потрапляє в червоточину, прискорюється майже до швидкості світла, отже будь-які частинки, що опиняться там, будуть небезпечними для людини.