Астрономія
Астрономія

Бетельгейзе виявилася меншою за розмірами та ближчою до Землі

Зміни у яскравості та формі Бетельгейзе. ESO, M. Montargès et al / Wikimedia Commons

Зміни у яскравості та формі Бетельгейзе. ESO, M. Montargès et al / Wikimedia Commons

Астрономи провели ретельне дослідження червоного надгіганта Бетельгейзе, спираючись на нові спостереження та три різних методи моделювання. Це дозволило встановити, що радіус і маса зірки, а також відстань до неї менші, ніж передбачалося раніше. Вчені дійшли висновку, що процес горіння гелію в ядрі Бетельгейзе розпочався нещодавно, тож найближчим часом спалаху наднової не станеться. Стаття про це доступна у журналі The Astrophysical Journal.

Що відомо про Бетельгейзе?

Бетельгейзе, або α Оріона — це червоний надгігант у сузір’ї Оріона, одна з найяскравіших зірок нічного неба. Вона вичерпала запаси водню та незабаром має спалахнути надновою. У листопаді 2019 року Бетельгейзе зазнала безпрецедентного падіння яскравості. Те, наскільки цей процес відрізняється від звичної поведінки зорі, змусило астрономів вивчати можливі механізми такого затемнення та визначати, чи сигналізує воно про катаклізм. Але пульсації червоних гігантів усе ще недостатньо вивчені.

Яке дослідження провели астрономи?

Дослідники аналізували змінність Бетельгейзе завдяки інструменту Modules for Experiments in Stellar Astrophysics (MESA), що дозволяє створювати гідродинамічні моделі еволюції зірок та вивчати їхні коливання. Завдяки цьому вчені уточнили параметри зірки. Зокрема, вони визначили, що її радіус становить близько 764 радіусів Сонця, маса складає 16.5–19 мас Сонця, а відстань до Бетельгейзе дорівнює приблизно 168 парсекам (548 світлових років). Моделювання підтвердило, що хвилі тиску спричиняють пульсації Бетельгейзе. Усі ці дані дозволили астрономам визначити, що зірка знаходиться у ранній фазі спалення гелію в ядрі. Це означає, що до того, як вона спалахне надновою, може пройти ще приблизно 100 000 років.