Астрономія
Астрономія

Астрономи пов’язали двадцять метеорних потоків із довгоперіодичними кометами

За допомогою проєкту CAMS, що фіксує орбіти метеороїдів, астрономи проаналізували метеорні потоки. Вони виявили ті з них, що походять від комет, які наближаються до Сонця раз на 4 тисячі років або частіше та проходять на відстані менше 0,1 астрономічних одиниць від орбіти Землі. Стаття про це надрукована у журналі Icarus.

Fernando Rodrigues / Unsplash

Fernando Rodrigues / Unsplash

Які властивості комет може розкрити метеорний потік?

Метеорні потоки походять від комет, які, наближаючись до Сонця, лишають хмару зі свого матеріалу. Земля, обертаючись на своїй орбіті, періодично опиняється у цих хмарах, внаслідок чого можна спостерігати зорепади. Таке явище може надати інформацію про потенційно небезпечні довгоперіодичні комети, які ще не спостерігалися астрономами, але наближалися до нашої планети в минулому. Однак незрозуміло, яким має бути орбітальний період таких комет і на якій відстані від орбіти Землі вони проходять, щоб утворити щорічні метеорні потоки. Наприклад, велика комета Гейла — Боппа пройшла на відстані лише 0,115 астрономічних одиниць від орбіти Землі в 1996 році і не створила метеорного потоку. Кількість метеорних потоків, для яких встановили джерела серед довгоперіодичних комет, лишається малою.

Що аналізували дослідники?

Астрономи скористалися даними проєкту Cameras for Allsky Meteor Surveillance (CAMS). Це мережа, що зараз нараховує 565 відеокамер, які призначені для фіксації метеорів у атмосфері, яскравість яких становить від 4 до мінус 5 зоряної величини. Завдяки їй дослідники змогли вирахувати тривалість падіння частинок, швидкість їхнього входження в атмосферу, а також їхній радіант — уявну точку, з якої, як здається спостерігачу з Землі, походять метеори під час зорепаду. Насправді ж вони ідуть під одним кутом паралельними потоками. Також астрономи порівняли ці дані із даними про орбіти комет, орбітальний період яких становить більше 250 років, і які наближалися до Сонця на відстань від 0,05 до 1,08 астрономічних одиниць. Інформацію про це надала Лабораторія реактивного руху NASA.

Про що вони дізналися?

Дослідники виявили, що принаймні 14, а можливо, і близько 20 відомих довгоперіодичних комет утворюють метеорні потоки на Землі. Вони мають орбітальні періоди від 250 до 4000 років, і усі, крім однієї, проходять на відстані, меншій за 0,1 астрономічних одиниць від орбіти Землі. Очікується, що яскравіші, активніші комети будуть виробляти інтенсивніші потоки. Для шести комет зі слабкими метеорними дощами астрономи змогли виділити цю залежність, тоді як усі інші мали потоки із густиною більшою, ніж можна було б передбачити. Астрономи припускають, що слабкі потоки могли бути створені нормальною кометною активністю, тоді як потоки з високою густиною могли утворитися від одного або декількох епізодичних руйнувань батьківських комет. Нарешті, дослідники встановили, за яких умов комети, які проходять близько до орбіти Землі, не лишають метеорного потоку. Їхні орбітальні періоди мають становити більше 4000 років, якщо раніше вони переживали руйнування, або більше 800 років, якщо ні.


Перестати плутати метеороїди з метеорами та метеоритами дозволить наш текст «Малі тіла Сонячної системи і де їх шукати».