За допомогою п’яти різних телескопів дослідники проаналізували комету P/2019 LD2, яка тимчасово перебуває на орбіті Юпітера. Вчені надали характеристику її комі та ядру, а також дослідили її еволюцію. Стаття про це доступна у журналі Astronomical Journal.
NASA, ESA, and B. Bolin (Caltech)
Які об’єкти може захоплювати Юпітер?
Існують довгоперіодичні комети, які надходять із гіпотетичного регіону — хмари Оорта, а також короткоперіодичні з регіону за орбітою Нептуна. Газовий гігант Юпітер завдяки своїм гравітаційним збуренням впливає на динамічний перенос комет у внутрішню частину Сонячної системи. Коли комети, що походять із транснептунового регіону, випадковим чином проходять свій шлях крізь зовнішню Сонячну систему, вони зазнають сильного впливу від гравітації Нептуна та Урана. Значна частина таких комет перетворюються на групу малих тіл, що називаються кентаврами. Їхні нестабільні орбіти розташовуються між газовими гігантами зовнішньої Сонячної системи. Середній динамічний період напіврозпаду для таких тіл становить 2,7 мільйонів років, і зрештою переважна більшість кентаврів викидаються із Сонячної системи, тоді як у комет родини Юпітера трохи коротший час життя (приблизно на 0,5 мільйона років). Хаотичної еволюція кентаврів призводить до того, що значна їхня кількість (близько однієї третини) в якийсь момент перетворюється на комети родини Юпітера перед тим, як покинути Сонячну систему. Опинившись ближче до Сонця, комети нагріваються, і леткі речовини з їхньої поверхні, такі вода і монооксид вуглецю, сублімуються.
Який об’єкт аналізували астрономи?
У 2019 році астрономи зафіксували біля Юпітера новий об’єкт P/2019 LD2, який спочатку визначили як троянський астероїд. У найближчий до Сонця точці його орбіти відстань між ним і зіркою становить 4,57 астрономічних одиниць, а у найвіддаленішій 6,02 астрономічних одиниць. Спершу P/2019 LD2 вважався неактивним, але астрономи-аматори помітили навколо нього хмару газу та пилу. Об’єкт визнали кометою. Дійсно, троянські астероїди мають більш стабільну орбіту та інше походження. У своїй теперішній конфігурації P/2019 LD2 зможе здійснити лише одну орбіту. Скоріше за все, ця комета вперше переживає активність, і вона буде збільшуватися із її наближенням до Сонця. Астрономи вирішили проаналізувати цей об’єкт за допомогою наземний та космічних телескопів.
Про що вони дізналися?
Виявилося, що радіус ядра комети становить від 0,2 до 1,8 кілометрів. У її комі переважає пил розміром близько 100 мікронів, він викидається зі швидкістю 1 метр на секунду. Втрата маси для комети становить 6 кілограм на секунду. Вчені встановили, що її активність розпочалася у 2018 році, коли вона наблизилася до Сонця на відстань 4,8 астрономічних одиниць. Симуляція показала, що вже через 1 мільйон років комета покине Сонячну систему із імовірністю у 78.8% років, а період її напіврозпаду становить 340 тисяч років.
NASA Goddard / YouTube