Використовуючи дані телескопа XXM-Newton, зібрані з 2000 по 2016 рік, дослідники проаналізували єдиний магнітар, знайдений у Малій Магеллановій Хмарі. Завдяки цьому вони змогли виявити період його обертання, властивості його магнітного поля, а також вік об’єкта. Препринт статті доступний на сайті arXiv.org.
McGill University Graphic Design Team
Якими бувають магнітари?
Магнітари — це клас ізольованих нейтронних зірок, які отримують енергію завдяки своєму потужному магнітному полю. Історично розрізняють два класи таких об’єктів: джерела м’якого гамма-випромінювання та аномальні рентгенівські пульсари. Перші мають більш м'які спектри, ніж класичний гамма-спалах, а другі відрізняються від «звичайних» пульсарів через їхні тривалі періоди імпульсів, стійке зниження швидкості обертання, незвично м'які рентгенівські спектри, відсутність оптичних аналогів і вища яскравість, ніж та, що очікувалася б через перетворення енергії обертання. Наразі астрономам відомо 24 магнетари, з яких 12 є аномальними рентгенівськими пульсарами, 12 — джерелами м’якого гамма-випромінювання, а ще 6 є непідтвердженими кандидатами.
Який об’єкт аналізували астрономи?
CXOU J010043 належить до класу аномальних рентгенівських пульсарів, це єдиний магнітар, знайдений у сусідній галактиці Мала Магелланова Хмара. Враховуючи, що він знаходиться далеко від галактичної площини, це джерело можна досліджувати з більш високою точністю порівняно з іншими відомими магнітарами. Дослідники скористалися даними телескопа XXM-Newton,зібраними за 16 років, щоб точніше охарактеризувати цей об’єкт.
Що вдалося дізнатися про цей магнітар?
Спостереження виявили, що у CXOU J010043 здійнює один оберта за 8,02755 секунди, що є типовим для магнітарів. Швидкість магнітара постійно скорочується. Крім того, дослідження показало, що CXOU J010043 має магнітне поле близько 380 трильйонів гаусів, а його вік становить близько 7200 років. Астрономи також проаналізували його імпульси та виявили, що вони лежать у м'якій та жорсткій енергетичній смузі в діапазоні 19-47% та 18-63% відповідно. Так як температура плазми не зменшується суттєво з часом, як і слід було очікувати, адже об’єкт постійно випромінює без джерел нагрівання, дослідники припускають, що у CXOU J010043 можу бути внутрішнє джерело, яке постійно забезпечує тепло протягом таких довгих часових шкал.