Артефакти вказали на використання косметики європейцями 6 тисяч років тому

Дослідження вмісту мініатюрних керамічних пляшок, знайдених на території Балкан, вказує, що древні європейці культур Вінча та ласіньської могли використовувати декоративну косметику вже більш ніж шість тисяч років тому. На це вказує наявність у посудинах слідів мінералів свинцю, бджолиного воску або прополісу, рослинної олії та тваринного жиру. Результати дослідження опубліковані в Journal of Archaeological Science: Reports.

Що це за народ?

Древнє суспільство людей, які населяли територію сучасної Сербії у період неоліту (приблизно від 10 до 3 тисячоліття до нашої ери), належить до археологічних культур Вінча та молодшої ласіньської. Одними з найхарактерніших артефактів, які асоціюють з цими людьми є невеличкі видовжені керамічні посудини з ручками, висотою від чотирьох до десяти сантиметрів. Таких однотипних глиняних пляшок археологи віднайшли понад сто штук на більш ніж тридцяти локаціях, найстаріша з яких датується приблизно п'ятим тисячоліттям до нашої ери. Протягом десятиліть науковці сперечаються про призначення цих мініатюрних посудин. Одна із гіпотез вказує, що пляшечки використовувалися у ритуальних обрядах, тоді як інша говорить про використання виробів як дитячих іграшок, через подібність деяких із них на силует людей або тварин. Утім, деякі науковці припускають, що пляшки колись вміщували у собі якийсь косметичний засіб, який носили з собою древні люди. На це вказують отвори, ймовірно, для підвішування на шию або пояс, які мають деякі посудини, а також результати нового вивчення вчених із Інституту охорони культурної спадщини Словенії та Тюбінгенського університету.

Як досліджували керамічні посудини?

Науковці звернули увагу на чотирнадцять керамічних пляшок віком понад шість тисяч років, які знайшли на семи територіях, що їх відносять до культур Вінча та ласіньської. Своїм головним завданням вчені поставили дослідити вміст цих посудин, який міг би вказати на їхнє колишнє призначення. Для цього автори провели вивчення за допомогою низки методів. Так, вміст пляшок піддали рентгенівській мікродифракції, мікрорентгенівській флуоресценції та газовій хроматографії з мас-спектрометрією.

Що вдалося дізнатися таким способом?

Вчені змогли визначити деякі хімічні компоненти, що містилися в пляшках. Зокрема, в одній із них знайшли мінерал церусит, який є карбонатом свинцю. Ще у двох пляшках були сліди інших свинцевих мінералів — плюмбогуміту та піроморфіту. Окрім цих мінералів, описані три посудини також містили молекули ліпідів, що, ймовірно, походять із бджолиного воску або прополісу. Крім цього, одна з них мала в собі ще й сліди рослинної олії, а дві інші — тваринного жиру.

Мінерали могли подрібнювати та змішувати з бджолиним воском. Але це призводило би до формування твердої маси, яку дуже важко дістати з вузьких пляшок. Тому вчені припускають, що цю тверду масу могли повторно розтирати в пудру, а перед використанням додавати рідке середовище до частини пудри, щоб утворився рідкий пігмент. Інша версія полягає у змішуванні мінералів із прополісом, або із бджолиним воском разом із рослинною олією або тваринним жиром для формування в'язкої субстанції. Її можна було б легко діставати з пляшки тонким довгим предметом, наприклад, відшліфованим кам'яним інструментом, який, між іншим, знайшли поблизу однієї з досліджуваних пляшок.

Автори припускають, що вміст пляшок міг використовуватися як косметичний пігмент сірого або білого кольору. Також можливо, що він мав лікувальне призначення. Приблизно в третьому тисячолітті до нашої ери в Месопотамії також використовували подрібнений свинцевмісний мінерал як пігмент у косметичних засобах. Подібна косметика також використовувалася древніми єгиптянами для нанесення білого, чорного та зеленого макіяжу, а також захисту очей від сонця й захворювань. Але це дослідження вказує, що в Європі косметику на основі свинцю могли використовувати на тисячу років раніше за інші цивілізації.

---