Біологія
Палеонтологія
Біологія
Палеонтологія

Аналог палеозойського симбіозу виявили в сучасних тварин

Група дослідників із Польщі та Японії виявила симбіоз між сучасними морськими ліліями та кораловими поліпами. Свідчення про співжиття цих груп організмів є поширеними у відкладах палеозою, однак симбіоз вважався зниклим близько 270 мільйонів років тому. Про перевідкриття симбіозу морських тварин вчені написали у статті журналу Palaeogeography, Palaeoclimatology, Palaeoecology.

Фрагмент морської лілії з симбіонтами. Zapalski et al. / Palaeogeography, Palaeoclimatology, Palaeoecology

Фрагмент морської лілії з симбіонтами. Zapalski et al. / Palaeogeography, Palaeoclimatology, Palaeoecology

Чому це цікаво?

Морські лілії (Crinoidea), всупереч своїй назві, це клас голкошкірих тварин. Вони населяють моря по всьому світу й еволюційно дуже древні істоти. Найстаріші скам'янілості цих морських тварин належать до ордовицького періоду палеозойської ери, тобто їм щонайменше 470 мільйонів років. Їхня форма тіла, що нагадує квітку на стеблі, приваблива як субстрат для інших морських тварин. Внаслідок цього із часом вони сформували зв'язок із численними безхребетними. Одними із таких, що обжилися на морських ліліях, стали й коралові поліпи. Останні віддавали перевагу розташуванню на вершині голкошкірого, щоб піднятися над морським дном, де течії сильніші, відповідно, більше поживних речовин. Скам'янілості, що увіковічили такий симбіоз, відомі протягом усього палеозою. Однак у відкладах, віком молодших за 273 мільйони років, тобто мезозойських та кайнозойських, їх уже не виявляли. Здавалося, такий союз морських лілій та коралів зник назавжди ще в минулих геологічних ерах, але група дослідників із Польщі та Японії в новій роботі описали таку «живу скам'янілість».

Що знайшли вчені?

У Тихому океані біля узбережжя Японії на глибині близько ста метрів дослідники відшукали пару цікавих зразків морських лілій виду Metacrinus rotundus. Їхньою особливістю була наявність на їхніх тілах представників двох груп тварин: шестипроменевих коралів роду Abyssoanthus та актиній, або морських анемон, надродини Metridioidea. Науковці дослідили зразки симбіозу за допомогою мікроскопії, мікротомографії та штрихкодування ДНК.

Що дізналися про симбіоз морських тварин?

Коралові поліпи прикріплюються переважно під руками морських лілій — довгими променями, якими тварина захоплює планктон. Проте вчені вважають, що симбіонти, скоріше за все, не конкурують за їжу. Відсутність у цих поліпів скелету також вказує на те, що вони навряд чи обмежують рухливість стебла або рук морських лілій. Однак анемони могли заважати рухливості цир — коренеподібних відростків морських лілій, які відходять від стебла. Поки що вчені не можуть сказати, чи є якась вигода від взаємодії для самих морських лілій.

Дослідники також відмітили, що сучасні корали не модифікують скелет морських лілій, як це робили поліпи із кальцитовим скелетом у палеозої. І це може пояснити, чому їхній симбіоз із ліліями здавався нам завершеним мільйони років тому. Ймовірно, ці дві групи тварин продовжували взаємодіяти, однак через те, що Abyssoanthus не мають скелета, який би міг скам'яніти, свідчення симбіозу з давніх часів не збереглися.