Палеонтологія
Палеонтологія

Аналіз зубів вказав на різноманіття дієт ящірок та змій крейдового періоду

Дослідники проаналізували типи зубів та розміри щелеп лускатих крейдового періоду та встановили, що саме у цей період вони диверсифікувалися за різними дієтами. Стаття про це доступна у журналі Royal Society Open Science.

Jorge Herrera Flores

Jorge Herrera Flores

Якими були лускаті мезозою?

Лускаті, до яких належать ящірки, змії та амфісбени, є однією з найбільш успішних груп хребетних. Вона нараховує понад 10 200 сучасних видів. Ця різноманітність сприяє широкому діапазону дієт. Так, лускаті бувають травоїдними, комахоїдними та хижими, деякі з них використовують отруту, а також мають більш спеціалізовані дієти, наприклад, з молюсків. Ці тварини існують на Землі вже більше 240 мільйонів років, але їхні найбільш ранні скам’янілості відносно рідкісні. Дослідження демонструють, що у пізньому крейдовому періоді, близько 84 мільйонів років тому, їхнє різноманіття збільшилося. Ця диверсифікація також включала велику морську групу мозазаврових, які стали численними хижаками на мілководді по всьому світу, а деякі досягли величезних розмірів, до їхнього зникнення у кінці крейдового періоду.

Яке дослідження провели вчені?

Палеонтологи вирішили перевірити, чи співпав процес урізноманітнення лускатих із паралельною диверсифікацією їхньої дієти в крейдовому періоді. Для цього вони аналізували мезозойські скам'янілості цього ряду, тобто ті, що походять з перших двох третин їхньої історії. Вчені дослідили анатомічні форми зубів, а також розмір щелеп. Це дозволило оцінити раціон лускатих.

Типи зубів і дієт сучасних та вимерлих лускатих. Tom Stubbs

Типи зубів і дієт сучасних та вимерлих лускатих. Tom Stubbs

Що вони виявили?

Вчені підтвердили, що лускаті досягли свого різноманіття в дієтах у середньому крейдовому періоді, близько 110–90 мільйонів років тому. До того часу ці тварини мали відносно однакові типи зубів і харчувалися в основному комахами. У той же час покритонасінні рослини набули значного поширення, трансформуючи наземні екосистеми. Це також сприяло поширенню комах-запилювачів, які, в свою чергу, були новими джерелами їжі для лускатих. Крім того, у період 95–90 мільйонів років тому помітне зростання різниці у розмірах щелеп лускатих, зумовлене диверсифікацією морських видів, зокрема ранніх мозазаврів. Усі ці події заклали фундамент для сучасного різноманіття дієт лускатих.

Різноманіття щелеп лускатих. Tom Stubbs

Різноманіття щелеп лускатих. Tom Stubbs


Читайте також