Аналіз зубів вказав на різноманіття дієт ящірок та змій крейдового періоду

Дослідники проаналізували типи зубів та розміри щелеп лускатих крейдового періоду та встановили, що саме у цей період вони диверсифікувалися за різними дієтами. Стаття про це доступна у журналі Royal Society Open Science.

Jorge Herrera Flores

Jorge Herrera Flores

Якими були лускаті мезозою?

Лускаті, до яких належать ящірки, змії та амфісбени, є однією з найбільш успішних груп хребетних. Вона нараховує понад 10 200 сучасних видів. Ця різноманітність сприяє широкому діапазону дієт. Так, лускаті бувають травоїдними, комахоїдними та хижими, деякі з них використовують отруту, а також мають більш спеціалізовані дієти, наприклад, з молюсків. Ці тварини існують на Землі вже більше 240 мільйонів років, але їхні найбільш ранні скам’янілості відносно рідкісні. Дослідження демонструють, що у пізньому крейдовому періоді, близько 84 мільйонів років тому, їхнє різноманіття збільшилося. Ця диверсифікація також включала велику морську групу мозазаврових, які стали численними хижаками на мілководді по всьому світу, а деякі досягли величезних розмірів, до їхнього зникнення у кінці крейдового періоду.

Яке дослідження провели вчені?

Палеонтологи вирішили перевірити, чи співпав процес урізноманітнення лускатих із паралельною диверсифікацією їхньої дієти в крейдовому періоді. Для цього вони аналізували мезозойські скам'янілості цього ряду, тобто ті, що походять з перших двох третин їхньої історії. Вчені дослідили анатомічні форми зубів, а також розмір щелеп. Це дозволило оцінити раціон лускатих.

Типи зубів і дієт сучасних та вимерлих лускатих. Tom Stubbs

Типи зубів і дієт сучасних та вимерлих лускатих. Tom Stubbs

Що вони виявили?

Вчені підтвердили, що лускаті досягли свого різноманіття в дієтах у середньому крейдовому періоді, близько 110–90 мільйонів років тому. До того часу ці тварини мали відносно однакові типи зубів і харчувалися в основному комахами. У той же час покритонасінні рослини набули значного поширення, трансформуючи наземні екосистеми. Це також сприяло поширенню комах-запилювачів, які, в свою чергу, були новими джерелами їжі для лускатих. Крім того, у період 95–90 мільйонів років тому помітне зростання різниці у розмірах щелеп лускатих, зумовлене диверсифікацією морських видів, зокрема ранніх мозазаврів. Усі ці події заклали фундамент для сучасного різноманіття дієт лускатих.

Різноманіття щелеп лускатих. Tom Stubbs

Різноманіття щелеп лускатих. Tom Stubbs