Вчені секвенували 27 стародавніх геномів собак і виявили, що усі вони мають спільне походження, відмінне від сучасних вовків. Аналіз геномів також показав, що 11 000 років тому існувало принаймні п'ять різних популяцій собак. Відповідна стаття надрукована у журналі Science.
Як людина приручила собак?
Собаки еволюціонували із популяції вовків, яка одомашнилася, збираючи залишки їжі від палеолітичних мисливців-збирачів Євразії. Таким чином, вовки стали першою твариною, з якою у людини склалися взаємовигідні відносини. Аналіз генетичних даних свідчить про те, що розбіжність між собаками та вовками виникла на проміжку часу між 25 000 та 40 000 років тому, вказуючи приблизну дату одомашнення собак. Однак точні терміни та географічне походження собачих ліній залишаються невідомими через брак палеолітичних скам’янілостей цих тварин в археологічних записах.
Наскельний малюнок мисливця і собаки, виконаний у період між 5000 та 2000 роками до нашої ери. JOE & CLAIR CARNEGIE, LIBYAN SOUP / GETTY IMAGES
Про що дізналися вчені?
У своєму дослідженні міжнародна група вчених здійснила секвенування стародавньої ДНК 27 собак, які жили майже 11 000 років тому в Європі, на Близькому Сході та у Сибіру. Проаналізувавши ці геноми, автори виявили, що собаки, ймовірно, колись виникли з вимерлої популяції вовків. Також вчені з’ясували, що у той час вже існувало щонайменше п’ять різних ліній собак з чіткими загальним генетичними походженнями. Команда показала, що за останні 10 000 років ці ранні лінії собак змішалися і перетворилися на різноманітні сучасні породи. Динамічна історія популяції, яка багато в чому корелює із історією людей, відображає те, як собаки мігрували поряд з ними. Однак у кількох випадках ці історії не узгоджуються, що свідчить про те, що люди також мігрували без собак, собаки переміщувалися між групами людей і були товарами культурної чи економічної торгівлі. Наприклад, втрата різноманітності, яка існувала у собак ранньої Європи, була спричинена розповсюдженням однієї породи собак, що замінила інші популяції. Ця подія не відображається у людських популяціях.
Тепер дослідницькі групи досі намагаються з’ясувати, де і в якому культурному контексті собаки вперше були одомашнені.