Австралійські науковці знайшли можливе пояснення того, яким чином освітлення може впливати на настрій та емоції людини. Виявляється, активність мозкової структури, що відповідальна за прояв емоцій, зокрема страху, помітно зменшується в присутності світла, у порівнянні з перебуванням у пітьмі. Результати можуть допомогти ефективніше застосовувати світлотерапію в лікуванні психічних розладів, наприклад, депресії. Роботу опубліковано в журналі PLOS One.
eric anada / Pexels
Для чого це вивчали?
Світло має вагомий вплив на функціонування мозку та здоров'я людини. Воно регулює добові ритми, впливає на пильність та настрій. Останній аспект лікарі навіть навчилися використовувати при лікуванні різних хвороб, зокрема психічних розладів, наприклад, у складі світлотерапії депресії або тривожності. Але так само на людину і її настрій може впливати відсутність світла. Так, багато людей відчувають себе некомфортно у темряві. Особливо це властиво дітям, які часто бояться засинати без нічника. Але поки що не зовсім зрозуміло, яким чином світло або його протилежність визначають людський настрій. На основі попередніх досліджень науковці припускають, що річ може бути в реакції на освітлення структури мозку під назвою амигдала. Вона бере участь в контролі емоцій та реакції страху на певну загрозу. Вчені з Університету Монаша спробували з'ясувати більше деталей механізму регуляції емоцій світлом.
Що вони зробили?
Науковці хотіли поспостерігати, що відбувається із людським мозком, коли людина перебуває в умовах різного освітлення. Для цього вони залучили до дослідження 24 здорових молодих дорослих добровольців. Всі учасники пройшли через приблизно тридцятихвилинне сканування мозку за допомогою функціональної магнітно-резонансної томографії. У цей час вчені реєстрували реакцію мозку учасників на помірне світло (інтенсивністю близько 100 люкс, яке властиве у дуже хмарний день), тьмяне (10 люкс) або на перебування у темряві (менше 1 люкс).
Якого результату дійшли вчені?
Згідно з томографією, активність амигдали суттєво менша при перебуванні людини в освітленому середовищі, ніж у темряві. Наскільки ця активність зменшується, позитивно корелює із величиною освітлення. Також науковці помітили, що при світлі зростає функціональний зв'язок між амигдалою та вентромедіальною префронтальною корою — іншою структурою мозку, яка впливає на прояв страху через регуляцію активності амигдали.
Зі свого спостереження вчені роблять висновок, що світло може забезпечувати більший контроль над реакцією страху в людей. Можливо, цей механізм забезпечує також ефективність світлотерапії шляхом зменшення і взяття під контроль негативних емоцій, як-от страху й тривожності.Дослідники припускають, що важливу роль у цьому процесі відіграють фоточутливі гангліозні клітини сітківки ока, які реагують на світловий подразник, передаючи сигнал про нього до регіонів мозку. У мишей, приміром, ці клітини можуть безпосередньо іннервувати амигдалу.
Автори зазначають, що необхідно провести більше досліджень цього явища. Подальші наукові роботи допоможуть краще зрозуміти ефект освітлення на людське самопочуття та сприяти ефективнішому його застосуванню для лікування різних захворювань.