Археологія

Аборигени островів Торресової протоки вирощували банани

Мешканці островів Торресової протоки між Австралією та Новою Гвінеєю займалися садівництвом приблизно 1300 років тому. Про це свідчать мікроскам’янілості крохмалю та фітолітів від бананів, знайдені на острові Мабуяг (Mabuiag). Дикі банани тут не ростуть, тож, скоріше за все, їх завезли з Нової Гвінеї. Знахідка дозволяє вивчити методи культивації рослин та розповсюдження сільського господарства у Тихоокеанському регіоні, вважають автори статті, надрукованої в журналі NatureEcology and Evolution.

Протока Торрес знаходиться між Австралією та Новою Гвінеєю. Місцеві острови у 1970-х роках вважалися своєрідним мостом і культурним фільтром, що розділяв садівників Нової Гвінеї та збирачів і мисливців Австралії. І хоча сьогодні такі погляди критикуються, чітких доказів сільського господарства в Австралії все ще немає. На відміну від Нової Гвінеї, де знайдено багато реліктових слідів господарської діяльності аборигенів. Подібні сліди зустрічаються також на островах Торреської протоки, але їхня давність та культурне походження майже не вивчалися. Більшість досліджень побуту мешканців цієї місцевості засновувалися на етнографічних даних та мало стосувались їхньої господарської діяльності.

Автори нової роботи вирішили це виправити. Вони вивчили давню штучну терасу поблизу села Вагададагам (Wagadagam) на острові Мабуяг (Mabuiag). Вчені знайшли тут мікроскам’янілості крохмалю та фітолітів, тобто решток діоксиду кремнію від бананів. Це говорить про розповсюдженість терасового рільництва, що значно змінювало навколишню місцевість. Враховуючи, що дикі банани тут не ростуть, вони, імовірно, були завезені з Нової Гвінеї. Відсутність насіння говорить про те, що аборигени використовували саджанці. Таким чином, інтенсивна господарська діяльність здійснювалася на острові ще 1300 років тому.

Дослідження розширює уявлення вчених про розповсюдження сільського господарства з Нової Гвінеї в Австралію та допоможе краще зрозуміти ці процеси у регіоні.