Російські вчені повернули до життя заморожену коловертку, яка пробула у вічній мерзлоті Сибіру близько 24 тисяч років, і після відновлення стала успішно розмножуватися. Це найдовший зареєстрований період перебування коловерток у стані анабіозу в умовах екстремального холоду, йдеться у статті в журналі Current Biology.
LYUBOV SHMAKOVA
Хто такі коловертки?
Коловертками називаються крихітні тваринні організми водних середовищ, довжина тіла більшості яких коливається від 0,1 до 0,5 міліметра. Їхньою особливістю є наявність війкового навколоротового апарату, який своїми рухами допомагає захоплювати їжу, що пропливає поруч, та пересуватися, коли коловертка не прикріплена до субстрату. Наразі описано понад дві тисячі видів цих тварин, але серед них особливо виділяються коловертки з класу бделлоїдних (Bdelloidea), які населяють прісноводні середовища по всьому світові. Однією з основних відмінностей їх від інших коловерток є екстремальна живучість. За несприятливих умов вони можуть впадати у стан криптобіозу, під час якого метаболічні процеси в організмі спиняються настільки, що перестають бути вимірюваними. Наприклад, вони можуть майже повністю висушуватися на багато років, а потім за підхожих умов довкілля успішно повертатися до життя. Але зараз вчені з Інституту фізико-хімічних та біологічних проблем ґрунтознавства Російської академії наук продемонстрували дотепер невідому виживаність бделлоїдних коловерток у замороженому вигляді.
Що вивчали науковці?
Роботою цієї групи науковців є ізолювання та дослідження мікроорганізмів із вічної мерзлоти Сибіру. Для цього вони пробуравлюють землю на кілька метрів та відбирають її зразки із різних віддалених арктичних локацій.
Цього разу зразки вічної мерзлоти з глибини 3,5 метри були відібрані в північно-східній частині Сибіру поблизу річки Алазея. Радіовуглецеве датування показало, що їхній приблизний вік становить 23 960-24 485 років. Мікроскопічне вивчення вказало, що мікроорганізми скоріше за все виявилися захопленими вічною мерзлотою приблизно у той самий час. Науковці помістили цих мікробів у сприятливі умови у лабораторії, щоб детальніше вивчити.
Що виросло у лабораторії?
Увагу вчених привернуло декілька вторинних культур коловерток, що всі походять від єдиної особини, яка розмножилася партеногенетично, тобто без запліднення. Це означає, що ця тварина перебувала в стані анабіозу близько 24 тисяч років і тепер готова продовжити своє життя і розмножуватися. Це не рекорд серед заморожених тварин. Наприклад, вчені вже оживляли нематод із вічної мерзлоти віком понад 30 тисяч років. Однак дотепер вважалося, що коловертки можуть жити замороженими лише близько десятиліття.
Науковці визначили тварину як представника роду Adineta, а радше — нового для науки виду із видового комплексу Adineta vaga. Потім вчені відібрали 144 особини коловерток, що ожили, та спробували їх заморозити знову за температури -15 градусів Цельсія на тиждень, разом із представниками різних сучасних видів коловерток. Відтак вони оживили всіх тварин та порівняли. З'ясувалося, що древні коловертки не сильно відрізняються від сучасних. Обидві групи тварин показали приблизно однакові рівні виживання, а відповідно й стійкості до замороження. Їхні клітини витримали утворення кристалів льоду всередині них, але поки що вченим невідомо, як це вдається. Науковці планують дослідити це у наступних роботах, і можливо, колись результатом досліджень стане можливість тривалого замороження та успішного повернення до життя клітин складніших організмів.