Команда космічної рентгенівської обсерваторії «Чандра» представила галерею фото космічних об'єктів, де поєднала свої дані про них у рентгенівському спектрі з даними інших телескопів: від космічного «Габбла» до обсерваторії Лас-Кампанас, що у Чилі. За словами науковців, ця галерея є чудовим нагадуванням про те, як Всесвіт випромінює своє світло у найрізноманітніших формах, і як важливо мати можливість впіймати всі з них. Від залишків наднових у нашому Чумацькому Шляху до зоряних скупчень у мільйонах світлових років від нас — у нашій галереї.
NASA/CXC/SAO; NASA/STScI & Palomar Observatory 5-m Hale Telescope
На цьому зображенні — пульсар PSR B2224+65. Це утворена внаслідок вибуху наднової нейтронна зірка у шести тисячах світлових років від нас, яка відрізняється швидким обертанням. А ще — рентгенівським випромінюванням з обох своїх полюсів, яке і утворює таку яскраву рожеву смугу, що бачить «Чандра».
А якщо придивитися ще уважніше, то можна помітити так звану «Туманність гітари» — її появу в оптичному діапазоні також спричинила PSR B2224+65, увірвавшись у міжзоряне середовище зі швидкістю понад 1600 кілометрів на секунду (таке явище називаю пульсарним поштовхом або pulsar kick). «Гітару» помітила Паломарська обсерваторія завдяки своєму п'ятиметровому телескопу Хейла.
X-ray: NASA/CXC/SAO/R. Montez et al.; Optical: Data: NASA/ESA/STScI, Enhanced processing by Judy Schmidt (CC BY-NC-SA). X-ray/Optical composite processing by CXC
R Водолія — змінна зірка у сузір'ї Водолія у 710 світлових роках від Землі. Однак це не одна зоря, а дві дуже різні поруч. Одна з пари — це білий карлик, зірка на останньому етапі своєї еволюції, доля якої повільно (дуже повільно) згасати у космосі. А друга — навпаки, активний червоний гігант. Такий тандем значно забарвлює космос для ближнього інфрачервоного та оптичного діапазонів, у яких бачить «Габбл» (червоний і синій на фото), а також у рентгенівському для «Чандри» (фіолетовий).
З їхньою допомогою і вдалося побачити, як червоний гігант робить життя білого карлика яскравішим — коли вони обертаються довкола один одного, білий карлик притягує матеріал червоного гіганта на свою поверхню. І з часом такого матеріалу стає вдосталь, щоб спричинити вибух та ударні хвилі.
X-ray: NASA/CXC/SAO/G. Tremblay et al.; Optical: DSS; H-Alpha: LCO/IMACS/MMTF
А це скупчення галактик Abell 2597 приблизно у мільярді світлових років від нас. Воно складається з сотень галактик, занурених у хмару газу з температурою декілька мільйонів градусів, яка яскраво світиться в рентгенівських променях, які бачить «Чандра» (фіолетовим). У його центрі знаходиться надмасивна чорна діра, яка виштовхує газ назовні, а потім знову падає в неї назад, продовжуючи цикл. Помаранчевим на зображенні зафарбували дані про випромінювання в оптичному діапазоні від цифрового огляду неба, а червоним — дані про випромінювання атомів водню від обсерваторії Лас-Кампанас, що у Чилі.
X-ray: NASA/CXC/SAO; Optical: NASA/STScI; Radio: NSF/NRAO/VLA
Кассіопея А, розташована на відстані 11 000 світлових років, є одним з найвідоміших і добре вивчених об'єктів Чумацького Шляху. Це залишок наднової, а зображення «Чандри» доповнюють радіозображення, отримані Дуже великим масивом (Karl G. Jansky Very Large Array), що забарвлені темно-фіолетовим, синім і білим, а також зображення з «Габбла» в оптичному діапазоні, забарвлені помаранчевим. Також на цьому зображенні рентгенівські промені вказують на кремній (червоний), сірку (жовтий), кальцій (зелений) та залізо (світло-фіолетовий).
X-ray: NASA/CXC/SAO; Optical: NASA/STScI
Тут у поєднанні даних «Чандри» (фіолетові кольорі) і «Габла» (червоний, зелений та синій) зображена спіральна галактика NGC 4490, яка зіткнулася з іншою на відстані у 25 мільйонів світлових років від нас. Внаслідок злиття у її центрі тепер знаходяться дві надмасивні чорні діри, а також спалахнули нові області зореутворення, які забарвлені червоним.